Народ

Duden включає кілька основних та підкатегорій під терміном Volk. Починаючи з 20-го століття, у Grimm’sche Wörterbuch навіть нарахували загалом 15 основних значень і дев’ять підзначень. У соціологічному словнику можна знайти таке визначення: „Спільнота людей, пов’язаних спільною історичною та культурною спадщиною, які проживають разом у певних державних кордонах (Staatsvolk)“ (Reinhold 2017, 710).

Для того, щоб осягнути широкі значення та конотації слова, необхідно розглянути історичний контекст.

Народ у плині часу

Слово „Volk“, хоча і не є чітко засвідченим, але стверджується більшістю словників, походить від германського fulka „народ, люди війни“ (див. Kluge 1963, 825; див. Pfeifer 1989). Згідно зі словником Грімм, найдавніше значення – закритий загін воїнів (старослов’ян. plŭkŭ „kriegsschar, kämpfende schar“) (див. Grimm 1854-1961, 455). Крім військового народного терміну, який позначав озброєне військо, існував також богословський термін „Божий народ“. Лише в 17 столітті, не в останню чергу завдяки Французькій революції, з’явився термін Staatsvolk, який використовується і сьогодні (див. Retterrath 2016, 33).

До 19 століття існувало багато різних варіантів вживання цього слова. Спільним для них є те, що вони позначають абстрактний, уявний або реальний натовп людей, які пов’язані між собою релігією, традиціями, мовою або спеціальною метою та/або мають схожі характеристики.

Мінливі конотації

„У сучасному політичному вжитку слово „народ“ використовується рідко“, – пише Йорн Реттерат у своїй книзі „Was ist ein Volk?“ („Що таке народ?“). Історія також показує різні прояви використання цього слова. Ймовірно, це пов’язано з мінливими конотаціями впродовж історії. Якщо в Середньовіччі слово „народ“ означало „нижчий клас“ (простий народ) на відміну від знаті, а отже, мало здебільшого негативні конотації, то після Французької революції (1789) та американської Декларації незалежності (1776) воно стало означати „сукупність усіх громадян з рівними правами“ і, відповідно, набуло позитивного заряду. Замість того, щоб провести кордон всередині суспільства, він був проведений навколо нього (див. Retterrath 2016).

Слово „народ“, яке все ще було всюдисущим у Веймарській республіці, остаточно дискваліфікувало себе як об’єктивний вираз через спробу націонал-соціалістів привласнити його (див. Retterrath 2016).

Можна зазначити, що історія значення слова тісно пов’язана з політичним та історико-соціальним розвитком. Клюге у своєму етимологічному словнику німецької мови пише з цього приводу: „його емоційний тон залежить від ставлення і настрою мовця“. (Клюге 1963, 825)

„Ми – народ“?

Крістіан Бьоттґер у своїй книзі „Ethnos. Туман навколо поняття „народ“ (Der Nebel um den Volksbegriff) ставить питання про те, чи існує ще таке поняття, як народ, чи народи – це ідеологічні конструкції минулого, яким більше не повинно бути місця в нашому глобалізованому світі. Це питання, які сьогодні потребують відповіді, і з якими він звертається до політично та медійно репресованої концепції народу.

Також заслуговує на увагу існування „ми-почуття“, заснованого на спільності походження і культури, або народної свідомості в той час, коли маргінальні політичні голоси стають все гучнішими через імміграційну політику (див. Böttger 2014).

Термін „нація“ часто використовується як синонім.

Література

Бьоттґер, Крістіан (2014): Етнос. Туман навколо поняття нації. Schnellnach: Lindenbaum.

Duden, Інтернет-видання: https://www.duden.de/rechtschreibung/Volk [20.06.2018].

Грімм, Якоб Вільгельм (1854-1961): Німецький словник. http://www.woerterbuchnetz.de/DWB?lemma=volk [14.06.2018].

Клюге, Фрідріх (1963): Етимологічний словник німецької мови. 19th ed. Berlin: de Gruyter.

Райнгольд, Ґерд (2017): Soziologie-Lexikon. Берлін/Бостен: Oldenburg Wissenschaftsverlag.

Реттеррат, Йорн (2016): „Що таке народ?“: Volks- und Gemeinschaftskonzepte der politischen Mitte in Deutschland 1917-1924. Berlin: de Gruyter.