Сфера культури

Неологізм „сфера культури“ є композицією терміну „культура“ та геометричної фігури „сфера“ і сягає корінням до Гердера. Гердер також називає цю ілюстративну модель „сферною моделлю культур“. Латинське слово cultura означає „догляд, вирощування“ (див. Metzler Lexikon 2007, 407). Слово „культура“ вперше було використано як науковий термін у 18 столітті на противагу природі і означає „будь-який вид людського навчання, діяльності та виробництва, що виходить за межі того, що дано природою, і виробляє нові артефакти, навички, значення і символи“ (Metzler Lexikon 2007, 407).

Цивілізація

У Франції термін „культура“ використовувався як синонім цивілізації (див. Metzler Lexikon 2007, 408) для опису фактів, людських здібностей і досягнень, які ґрунтувалися на певному рівні освіти, і для того, щоб відрізнити її від варварства. У наш час цей термін вживається у схожому значенні, так що культуру розуміють у вужчому сенсі як виконавське мистецтво, образотворче мистецтво, музику, театр, кіно, літературу чи архітектуру (kulturglossar.de 2019).

Однак з часом значення терміну розширилося, і сьогодні, згідно з повсякденним, ненауковим розумінням, термін „культура“ означає характеристики людей та їхнє спільне походження. Він означає „живий світ, в якому ми рухаємося, який ми створили і постійно відтворюємо завдяки нашому спільному життю, і в якому ми зазвичай рухаємося без рефлексії (спільні цінності/погляди)“ (kulturglossar.de 2019). Це включає, серед іншого, звичаї, цінності, норми та мови.

Сферична модель культур

У своїй сферичній моделі культур Гердер намагається „охопити всі людські прояви життя“ (Kohl 2013, 23). Він припускає, що культури є самодостатніми, однорідними системами, які мають центр або центр тяжіння, подібний до сфери. Центр тяжіння може бути визначений етнічною приналежністю або належністю до народу та спільною мовою. Сферична модель Гердера і його концепція гомогенної, самодостатньої культури можуть бути пояснені ідеєю національної держави, яка виникла у 18 столітті і була спробою радикального нормативного втілення в часи націонал-соціалізму (Welsch 2010, 8 і далі), однак вона критикується сучасними дослідниками. Вона ігнорує той факт, що „етнічне змішування“ (Kohl 2013, 24) може мати місце, і що це завжди відбувалося через міграційні процеси. Прикладами в цьому контексті є міграція народів і втеча політично переслідуваних людей у 20-му і 21-му століттях.

Суб- та молодіжні культури

Крім того, критикується те, що згідно з цією точкою зору, людина не може відхилятися від своєї культури, але повинна поводитися відповідно до соціальних цінностей цієї культури. У цьому контексті вже саме визначення соціальних цінностей культури виявляється проблематичним, оскільки навіть у суспільстві, яке називають культурою, можуть існувати відмінності в рівні освіти, матеріальному становищі та політичній орієнтації. Часто в суспільстві розвиваються численні субкультури та молодіжні культури, які також можуть конкурувати між собою. Прикладом цього можуть бути рухи попперів та панків 1980-х років.

Література

Бурґдорф, Д., Фасбендер, К., Моенніґофф, Б. (ред.) (2007): Metzler Lexikon Literatur. Терміни та визначення. 3-тє вид., доп. і переробл. Штутгарт, Веймар: J. B. Metzler.

Вельш, В. (2010): Standbeine dürfen nicht zum Klumpfuß werden. Вольфганг Вельш у розмові про транскультурно орієнтоване суспільство – і як музика може об’єднати людей. В: Музикфорум. Поза межами кордонів. Шляхи до транскультурних світів. Випуск 1. Січень-березень.

Schönhuth, M. (n.d.): Das Kulturglossar. http://kulturglossar.de/html/k-begriffe.html#kulturbegriff_eng [03.12.2019].

Коль, П. (2013): Переоцінка та ідентичність у транскультурному просторі. Різні рецепції двох міських кварталів Мангейма. Вісбаден: Springer.