Культура

Визначення науковців та визначення ЮНЕСКО

Існує багато визначень поняття культури, які іноді дуже відрізняються один від одного, про що свідчать наведені нижче приклади:

1. „Культура – це колективне програмування розуму, яке відрізняє членів однієї групи або категорії людей від іншої“ (Hofstede 1991), – стверджує культуролог Герт Хофстеде.

2. Американський етнолог Кліффорд Гірц сформулював таке визначення: „Культура – це спосіб, у який люди спілкуються, передають і розвивають свої знання про ставлення до життя. Культура – це модель смислоутворення, в рамках якої люди інтерпретують свій досвід і керують своїми діями“. (Geertz 1973)

3. Олександр Томас також намагається підійти до поняття культури: „Культура – це універсальний феномен. Всі люди живуть у певній культурі і розвивають її далі. Культура структурує специфічне для населення поле діяльності, починаючи від створених і використовуваних об’єктів і закінчуючи інституціями, ідеями та цінностями. Культура завжди проявляється в системі орієнтації, характерній для нації, суспільства, організації чи групи. Ця система орієнтації формується зі специфічних символів (наприклад, мова, жести, міміка, одяг, ритуали вітання) і передається у відповідному суспільстві, організації чи групі, тобто передається наступному поколінню. Система орієнтації визначає для всіх членів їхню приналежність до суспільства або групи і дозволяє їм справлятися з власним оточенням. Культура впливає на сприйняття, мислення, цінності та дії всіх членів відповідного суспільства. З одного боку, специфічна для культури система орієнтації створює можливості та стимули для дії, але з іншого боку, вона також створює умови для дії та встановлює обмеження для дії“. (Томас, 1996)

4. У визначенні Комісії ЮНЕСКО зазначено: „Культура може розглядатися в найширшому сенсі як сукупність унікальних духовних, матеріальних, інтелектуальних та емоційних аспектів, що характеризують суспільство або соціальну групу. Це включає не тільки мистецтво і літературу, але й спосіб життя, основні права людини, системи цінностей, традиції і вірування“. (Комісія ЮНЕСКО, 1983, 121)

5. Тайлор, Кассірер, Тромпенпаарс/Гемпден-Тернер, Хансен і Верлен також підходять до визначення з зовсім інших точок зору: „(Культура – це) в найширшому етнографічному сенсі втілення знань, вірувань, мистецтва, моралі, права, звичаїв і всіх інших здібностей і звичок, яких набула людина як член суспільства“. (Тайлор 2011)

6. „Взяту в цілому, культуру можна описати як процес прогресивного самозвільнення людини. Мова, мистецтво, релігія і наука утворюють окремі фази цього процесу. В усіх них людина відкриває і доводить нову силу – силу конструювати свій власний, „ідеальний“ світ“. (Cassirer 2007, 345)

7. Риба усвідомлює свою потребу у воді лише тоді, коли її в ній більше немає. Наша власна культура подібна до води для риби. Вона підтримує нас. Ми живемо і дихаємо завдяки їй. (Тромпенаарс/Гемпден-Тернер 2012, 27)

8. Культура означає колективну одноманітну поведінку. (…) Феномен культури складається з трьох факторів: стандартизації, комунікації та колективності“. (Hansen 2011, 29 u. 32)

9. „У соціологічному розумінні культура означає сукупність оцінюваних і оціночних способів дії членів суспільства, а також їхні результати. „Культуру“ не слід розуміти суто матеріально як суму артефактів або виключно в абстрактному сенсі як систему цінностей, оскільки цей термін включає в себе обидва аспекти“. (Werlen 2008, 359)

Література

Кассірер, Е. (2007): Замах на людину. Вступ до філософії культури. 2nd ed. Гамбург.

Німецька комісія у справах ЮНЕСКО (ред.) (1983): Всесвітня конференція з культурної політики. Заключний звіт міжнародної конференції, організованої ЮНЕСКО в Мехіко з 26 липня по 6 серпня 1982 року. У: Звіти про конференції ЮНЕСКО, № 5. Мюнхен: Заур 1983, 121.

Хансен, К. П. (2011): Культура і культурологія. 4-е вид., перероб. і доп. Тюбінген/ Базель.

Тромпенаарс, Ф. / Гампден-Тернер, К. (2012): Riding the Waves of Culture. Розуміння розмаїття у глобальному бізнесі. 3-тє видання. Лондон/ Бостон.

Тайлор, Е. Б. (2011): Примітивна культура. В: Хансен, К. П. (ред.) (2011): Culture and Cultural Studies. 4-е вид., доповн. і переробл. Tübingen: Basel, 29.

Верлен, Б. (2008): Соціальна географія. 3rd ed. Берн.