Buen Vivir

Buen Vivir – „Добре життя“, Sumak Kawsay (Kichwa) або Suma Qamaña (Aymara), як його називають різними мовами, – це альтернативна модель розвитку з Латинської Америки. Вона з’явилася після дискусії про пост-зростання і спирається на практики та знання корінного населення (див. Acosta 2015, 14).

Переосмислення

Buen Vivir закликає до переосмислення поточної парадигми розвитку щодо розуміння і значення розвитку. У цій концепції розвиток розуміється не як економічне зростання, як це має місце в капіталістичній економічній моделі, а як шлях до колективного задоволення в суспільстві (див. Acosta/ Abarca 2018, 132). Таким чином, Buen Vivir не вимірюється хорошим життям окремої людини. Це радше „добре спільне життя людей у громаді, різних громадах…“ (Acosta 2016, 1) знаходиться в центрі. Крім того, вона показує різні можливості сталого способу життя.

Гармонія

Вона передбачає гармонійні стосунки між суспільством і природою та критикує експлуатацію природних ресурсів. Особливе місце в цій концепції посідає Пачамама – Мати-Земля, що означає походження життя. Ця концепція встановлює нове розуміння важливості природи в політиці і, таким чином, також має велике значення в кліматичних дебатах. Крім того, Buen Vivir спрямований на нову гегемонію, засновану на різних культурах. Визнання плюралізму корінних груп є фундаментальним компонентом концепції (див. Fatheuer 2011, 21).

Конституція

Концепція доброго життя була включена до конституції як Еквадору (2008), так і Болівії (2009) (див. Acosta / Abarca 2018, 132). Обидві держави сформувалися під впливом свого колоніального минулого, що знайшло відображення як у соціальній, так і в економічній структурі (див. Fatheuer 2011, 14). Маючи за державну мету досягнення Sumak Kawsay – доброго життя – вони помітно дистанціювалися від капіталістичної економічної моделі і натомість звернулися до соціальної економіки з такими цінностями, як справедливість, рівність і сталість (див. Friant/ Langemore 2015, 65).

Література

Акоста, Альберто (2015): Buen Vivir. Vom Recht auf ein gutes Leben. Мюнхен: oekom.

Акоста, Альберто (2016). Buen Vivir. Переосмислення світу з точки зору Buen Vivir. https://rosalux.org.br/de/die-welt-aus-der-perspektive-des-buen-vivir-uberdenken/ [01.04.2020].

Акоста, Альберто / Абарка, Матео Мартінес (2018): Buen Vivir: альтернативний погляд народів глобального півдня на кризу капіталістичної сучасності. В: Вішвас, С. (ред.): Кліматична криза. Південноафриканські та глобальні демократичні екосоціалістичні альтернативи: Йоганнесбург: Видавництво Університету Вітса, 131-146.

Фатхойєр, Томас (2011): Buen Vivir. Короткий вступ до нових латиноамериканських концепцій доброго життя та прав природи. У: Фонд ім. Гайнріха Бьолля (ред.): Schriften zur Ökologie (Vol. 17): Berlin: Heinrich Böll Foundation, 7-30.

Фріант, М. Мартін Калісто / Ленгмор, Джон (2015): The Buen Vivir: A Policy to Survive the Anthropocene? Глобальна політика 6(1), 64-71.