Сексизм
Термін „сексизм“ може бути похідним від слова „секс“, яке також використовується для позначення статі, sexus (див. Duden, Sex). Сексизм сприймається і визначається по-різному, з ним асоціюються такі терміни, як гендер, фемінізм і дискримінація.
Визначення
(1) „ідея про те, що одна стать за своєю природою є вищою за іншу і [тому] вважається виправданою дискримінація, пригнічення, приниження та невигідне становище людей, особливо жінок, за ознакою їхньої статі“ (Duden, Sexism).
(2) „Сексизм визначається як індивідуальне ставлення та поведінка або інституційні та культурні практики, які або відображають негативну оцінку особи за ознакою її статі, або закріплюють нерівний статус жінок і чоловіків у суспільстві“ (Беккер 2014).
Форми вираження
Сексизм можна розділити на п’ять форм прояву, більшість з яких можуть здійснюватися як чоловіками, так і жінками. Крім того, сексизм можна розрізняти залежно від того, чи є він негативною або позитивною формою сексизму:
1. „Традиційний відкритий сексизм (Benokratis/ Feagin 1995) базується на трьох критеріях: (а) стереотипний акцент на гендерних відмінностях, (б) неповноцінність жінок (порівняно з чоловіками) та (в) схвалення традиційних гендерних ролей“ (Eckes 2010, 183)“ (Thiele).
2. „Неосексизм визначається як конфлікт між егалітарними цінностями (жінки і чоловіки повинні мати однакове ставлення) і негативними почуттями до жінок. (Беккер 2014). Ця форма проявляється у „1) запереченні постійної дискримінації […] 2) опорі передбачуваним привілеям жінок […] і 3) відкиданні вимог рівного ставлення“ (Беккер 2014).
Амбівалентний сексизм не розуміє сексизм як виключно негативний, але згадує і деякі позитивні аспекти. Амбівалентний сексизм включає в себе як ворожий сексизм, так і доброзичливий сексизм.
4. Ворожий сексизм – це думка, що чоловіки повинні мати вищий статус, ніж жінки. Це супроводжується страхом, що жінки отримають більше влади і контролю над чоловіками. Тому ця форма „особливо спрямована проти нетрадиційних типів жінок, таких як феміністки та кар’єристки“ (Беккер 2014).
5. доброзичливий сексизм стосується аспекту захищеності та лицарства у відносинах між чоловіками та жінками. Відповідно до цього, чоловік хоче допомогти жінці у виконанні завдань, які могли б бути легшими, наприклад, для нього, і виправдовує свої дії тим, що жінка не повинна виконувати ці види діяльності (див. Беккер 2014).
Сексизм сьогодні
Багато людей сьогодні не сприймають сексизм так гостро. Вони виходять з того, що рівність вже повністю прийнята і практикується в нашому суспільстві. Дивлячись на статистику у цій сфері (див. Tagesschau, Gender Pay Gap, 2019), стає зрозуміло, що хоча становище жінок у суспільстві покращилося, воно все ще не таке, як у чоловіків. Це проявляється, наприклад, у тому, що жінки отримують меншу заробітну плату, ніж чоловіки на керівних посадах, або у поширенні гендерних стереотипів через ЗМІ та рекламу.
„Така об’єктивізуюча, гіперсексуалізована та знецінююча реклама [також] несе в собі великі небезпеки. Адже знецінення та дегуманізація тієї чи іншої групи населення призводить до зростання толерантності до прямої дискримінації та фізичного насильства по відношенню до них“. (Domscheit-Berg 2015, 48)
Часто вважається, що від сексизму страждають лише жінки. Цьому непорозумінню сприяє асоціація з фемінізмом. Насправді, від цього страждають більше жінки, ніж чоловіки, але не тільки вони. У рекламі та в повсякденному житті сексистські зображення або дії стосуються всіх статей.
Культурний контекст
Сексизм є однією з найбільших відмінностей між країнами та культурами. Усвідомлення цього факту має багато різних рівнів. Питання фемінізму та рівних прав вже давно є актуальною темою в Німеччині. Сьогодні жінки мають майже всі права і можливості, які мають чоловіки. На противагу цьому цікаво подивитися на Саудівську Аравію, де жінкам дозволено керувати автомобілем лише з 2017 року і вони не мають таких же привілеїв, як чоловіки. Образ жінки відповідає застарілому для нас шаблону.
Бути бідним, жінкою і представником корінних народів в Мексиці означає бути людиною малозначущою“, хоча стаття четверта мексиканської Конституції говорить про рівність всіх народжених в Мексиці перед законом. Етнічні групи, однак, аж ніяк не є рівними перед законом, так само як і статі та соціальні класи – практика спростовує це твердження“. (Монтес, 2004)
Сексизм все частіш
Зустрічні рухие призводить до сексуальних домагань, зґвалтувань та насильства. Існують рухи та кампанії проти цих нападів, які мають на меті підтримати постраждалих та підвищити рівень обізнаності. Одним із прикладів є кампанія Metoo, започаткована у 2006 році активісткою Тараною Берк. У 2017 році хештег #metoo став вірусним у соціальних мережах, і багато знаменитостей також розповіли про свій досвід сексуальних домагань, нападів і зґвалтувань. Фемінізм також є формою антисексистського руху. Феміністки* борються за рівні права жінок та дівчат.
Література:
Becker, Julia C. (2014): Subtile Erscheinungsformen von Seximus. https://www.bpb.de/apuz/178674/subtile-erscheinungsformen-von-sexismus#footnode1-1.
Domscheit-Berg, Anke (2015): Ein bisschen gleich ist nicht genug. Warum wir von Geschlechtergerechtigkeit noch weit entfernt sind. Ein Weckruf. Berlin: Heyne.
Duden: Sex. https://www.duden.de/rechtschreibung/Sex.
Duden: Seximus. https://www.duden.de/rechtschreibung/Sexismus.
Tagesschau: https://www.tagesschau.de/thema/gender_pay_gap/index.html.
Thallmayer, Claudia/ Eckert, Karin (Hrsg.) (2014): Sexismen und Rassismen. Lateinamerikanerinnen zwischen Alter und Neuer Welt. Wien: Promedia.
Thiele, Anja (2013): Sexismus. In: Gender Glossar. https://gender-glossar.de/glossar/item/13-sexismus.