Метакомунікація – це коли людина спілкується про саму комунікацію. Інакше кажучи, ми спілкуємося про спілкування. Це може відбуватися, наприклад, у формі коментаря, більш детального пояснення або невербального підморгування з метою іронічного маркування. (Ці форми комунікації вже настільки засвоєні, що їх важко відрізнити від звичайної розмови і вони характеризуються плавними переходами (див. Glück, с. 428). Їхньою метою є підтримка процесу порозуміння та пошук причин непорозумінь.
Комунікативний квадрат
Комунікативний квадрат Фрідемана Шульца фон Туна (також відомий як чотиристороння модель) пропонує модель для аналізу комунікативних розладів. Згідно з цією моделлю, як відправник, так і одержувач можуть мати на увазі і розуміти повідомлення чотирма різними способами: як
– фактичну інформацію (дані, факти, обставини)
– Саморозкриття (неявні або явні висловлювання про почуття, цінності або характеристики)
– Відношення (ставлення до іншої людини)
– Заклик (інструкції до дії)
Метакомунікативний конфлікт може виникнути, коли обидві сторони не спілкуються на одному рівні. Наприклад, релігійна людина може інтерпретувати як негативний реляційний сигнал, якщо інша людина з наміром саморозкриття розкриває їй свою атеїстичну позицію. І навпаки, саморозкриття віруючої людини може бути сприйняте іншою людиною позитивно. Завдяки метакомунікативній рефлексії над тим, на якому рівні перебувають обидва в даний момент, це непорозуміння може бути вирішене.
Метакомунікація, таким чином, формує явний аналог імпліцитної метачутливості.
Література
Глюк, Гельмут / Рьодель, Міхаель (2016): Metzler Lexikon Sprache. 5th ed. Штутгарт: Metzler.
Нюннінг, Ансгар (2008): Metzler Lexikon Literatur- und Kulturtheorie. 4-те, оновлене та доповнене видання. Штутгарт: Metzler.
Комунікативний квадрат Шульца фон Туна: https://www.schulz-von-thun.de/die-modelle/das-kommunikationsquadrat