Толерантність

Термін „толерантність“ за останні роки зазнав значних змін у своєму значенні. У минулому він мав радше негативні конотації.

Лютер

Мартін Лютер (1483-1546) свого часу так визначив латинський термін tolerantia: „Толерантність загалом означає терпимість або повагу до переконань, дій чи практик, які, з одного боку, вважаються неправильними і такими, що відхиляються від норми, але які, з іншого боку, не відкидаються повністю і не обмежуються“.

Технологія

В інженерії толерантність визначається так: „Толерантність означає стан системи, в якому відхилення від нормального стану, викликане збурюючим впливом, не викликає (ще) необхідності або не призводить до контррегуляції або контрзаходів. У вужчому сенсі толерантність – це відхилення величини від стандартного стану або стандартної міри, яке ще не загрожує функціонуванню системи“. (physics.cosmos-indirekt.de 2020)

Зміна значення

Порівняно з цими визначеннями, сьогодні цей термін дедалі частіше ототожнюється з прийняттям. Йоганн Вольфганг фон Гете (1749-1832) писав: „Толерантність насправді має бути лише тимчасовим ставленням: вона повинна привести до прийняття. Терпіти – означає ображати“. Однак зміщення сенсу в бік прийняття, яке особливо помітне в суспільно-політичному житті, також приховує в собі небезпеку. Йдеться насамперед про використання толерантності на користь власних інтересів (див. Hastedt 2012, 8). У цьому контексті в Німеччині також регулярно виникають суперечки, наприклад, коли йдеться про релігійні символи в громадських місцях (хрест, хустка тощо). Де починається толерантність і де вона закінчується? Що саме означає толерантність, коли існують суперечливі позиції – у приватному житті людей чи в ширшому політичному контексті?

Парадокс

Дискусії про толерантність притаманний парадокс. Наприклад, дискусія про етнічне розмаїття поглиблює відмінності між національностями та етнічними групами, хоча дискурс насправді прагне їх нівелювати. На думку Нассехі, насправді на перший план виходить культурна унікальність (див. Nassehi 2002, 175 f.).

Толерантність є амбівалентною і завжди повинна розглядатися критично, тому що в процесі толерантності не можна ігнорувати злочини або порушення прав людини. Чи можна терпіти примусові шлюби, дитячі шлюби, спалення відьом і вдів, каліцтво статевих органів в ім’я специфічних культурних особливостей? Чи можемо ми взагалі говорити тут про специфічні культурні особливості?

Література

https://physik.cosmos-indirekt.de/Physik-Schule/Toleranz_(Технологія) [18.02.2020].

Гастедт, Хайнер (2012): Толерантність. Grundwissen Philosophie. Штутгарт: Reclam.

Нассехі, Армін (2002): Парадокс толерантності. В: Товариство міжнародного діалогу ім. Альфреда Геррнгаузена (ред.): Толерантність. Визнання ідентичності у розмаїтті. Франкфурт-на-Майні.