Секуляризація

Термін „секуляризація“ не має чіткого визначення, але є дискусійним. Він походить від латинського слова saeculum і означає „вік“, „століття“, а також „світ“ або „мирський (розумовий)“ (DWDS 2019). Один з можливих описів секуляризації – це світогляд, в якому ідея Бога як керівної сили „була замінена ідеєю, в якій сама людина є джерелом, основою і стандартом знання і дії“ (Raes 1986, 31). Секуляризація, таким чином, означає, що „церкви більше не пропонують духовного авторитету, який регулює соціальні структури в цілому“ (Valadier 1986, 35), але „людина […] стає мірою всіх речей“ (Schrey 1981, 4). Саме такою є ситуація в Німеччині сьогодні, як і в більшості індустріальних країн світу. „Наша культура базується на сучасних природничих науках і знаходить своє вираження в них“ (Raes 1986, 13).

Початок секуляризації

Не слід забувати, що „наше сучасне суспільство аж ніяк не перебуває в процесі секуляризації лише зараз“ (Raes 1986, 13). „З часів Ренесансу вже не є самоочевидним, що світська влада знаходить своє виправдання в релігії“ (Valadier 1986, 37). Вже з розвитком наук, які протиставляють простій вірі щось інше, розвивається і секуляризація. „Пояснювальні моделі світу, засновані на природничих науках […] існують […] вже три з половиною століття“ (Raes 1986, 14). Вони були вдосконалені і поглиблені, і з „19-го століття, нарешті, […] вся чуттєво сприймається реальність, включаючи саму людину, стала об’єктом наукового аналізу“ (Раес 1986, 14).

Зрештою, наука досягає такого високого статусу, що „все, що не може бути доведено науково […], систематично відкидається і усувається“ (Raes 1986, 17 f.). Секуляризацію, наприклад, можна розглядати як „результат стосунків людини з людиною і природою“ (Valadier 1986, 36). Для цього не потрібна релігія, але „антропологія займає місце теології“ (Schrey 1981, 4).

З плином часу, однак, секуляризація завжди зустрічала опір і формувалася під впливом багатьох історичних подій (див. Schrey 1981, 2). Наприклад, деякі люди відчували загрозу втрати нібито абсолютної впевненості в „істинності віри“ (див. Schrey 1981, 1 f.). Крім того, сама секуляризація також змінилася, наприклад, Шрей описує: „Секуляризація як секуляризація християнських концепцій перетворюється на секуляризм як відвернення від християнського походження“ (Schrey 1981, 5). (Schrey 1981, 5)

Цінності та норми сьогодні

Секуляризація суспільства не означає, що воно вільне від цінностей і норм. Навіть у нерелігійному контексті „те, що визнається, рекомендується, поважається і […] стає стандартом прийняття рішень і орієнтації для соціальної дії“ (Raes 1986, 27). Отже, соціальні правила існують навіть там, де секуляризація взяла гору. Секуляризація призвела до того, що „ці соціальні цінності явно мають пріоритет“ (Raes 1986, 28) над релігійними цінностями. Ці соціальні цінності не даються вищою силою, а є в певному сенсі „угодою громадян“ (Valadier 1986, 36). Як наслідок, людське суспільство зараз перебуває в „перманентному конфлікті щодо спільних засад діяльності“ (Valadier 1986, 40). Це також помітно в сучасному суспільстві, яке „явно вже є результатом секуляризації“ (Raes 1986, 33).

Однак не вся релігія просто зникла. Релігії все ще присутні, але вони були і залишаються „відсунутими в приватну сферу особистості або сім’ї“ (Raes 1986, 11). Таким чином, внаслідок секуляризації вони більше не мають прямого впливу на державу і політику.

Література

DWDS – Digitales Wörterbuch der deutschen Sprache (ред.): Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften. https://www.dwds.de/wb/s%25C3%25A4kularisieren [02.02.2019].

Раес, Жан (1986): Секуляризація. В: Кербер, Вальтер (ред.): Секуляризація та поворот назад. Аналізи та роздуми про соціальну ситуацію в Європі. Мюнхен: Peter Kindt, 11-34 (= Fragen einer neuen Weltkultur. Публікації науково-дослідницького проекту Фонду Роттендорфа при філософському факультеті, том 2).

Шрай, Гайнц-Горст (1981): Вступ. В кн.: ders. (Ред.): Секуляризація. Дармштадт: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1-48 (= Wege der Forschung, Vol. CDXXIV).

Валадьє, Поль (1986): Критичні питання щодо секуляризації. В: Кербер, Вальтер (ред.): Секуляризація і світогляд. Аналізи та роздуми про соціальну ситуацію в Європі. Мюнхен: Peter Kindt, 35-52 (= Fragen einer neuen Weltkultur. Публікації науково-дослідницького проекту Фонду Роттендорфа при філософському факультеті, том 2).