Наприкінці 1970-х років австралійський лінгвіст Крейг Волкер навчався в австралійському місті Голдкост у школярки, яка вдома в Папуа-Новій Гвінеї розмовляла німецькою. Так лінгвіст відкрив для себе невідому на той час креольську мову, відому під назвою „Unserdeutsch“ (див. welt.de 2016). Сьогодні цією креольською мовою, заснованою на німецькій мові, розмовляють близько 100 осіб у Папуа-Новій Гвінеї (див. Haarmann 2002, 268). На відміну від німецької мови, якою розмовляє дуже мало людей, у Папуа-Новій Гвінеї на основі англійської розвинулася окрема мова піджин під назвою ток пісін, якою сьогодні розмовляють близько 2,5 мільйонів людей (див. Haarmann 2002, 361).
Розмежування
В принципі, важко чітко відрізнити мову піджин від креольської мови, оскільки перехід є плавним. Однак мова піджин відноситься до „спеціально створеної мови торгових контактів або допоміжної торгової мови, яка розвинулася для задоволення комунікативних потреб, що виникають у торгівлі та бізнесі в районі закордонних портів“ (Lewandowski 1994, 815). Таким чином, суржик виникає в ситуації лінгвістичної надзвичайної ситуації, в контакті між носіями двох або більше мов без взаємного розуміння мови (див. Bußmann 2002, 518). Якщо суржик стає нативною мовою, тобто перетворюється на рідну мову, його називають креольською мовою.
Походження
Хоча походження терміну чітко не встановлено, в дослідженнях припускають, що термін „піджин“ можна простежити до китайської вимови англійського слова бізнес „Geschäft, Handel“ (див. Bußmann 2002, 518). Мови піджин виникли в заморських колоніях, коли мови європейських правителів (англійська, французька, іспанська, голландська, португальська) взяли на себе роль мов-донорів і стали lingua franca (див. Bußmann 2002, 518). У цьому контексті мова-донор – це „домінуючий, престижний, соціально більш високо оцінюваний різновид у мовній спільноті, який має тривалий вплив на менш високо оцінюваний різновид“ (Bußmann 2002, 668 f.).
Класифікація
Наступні характеристики класифікують мову піджин як таку:
– Ніхто не розмовляє нею як рідною мовою.
– Має спрощену фонологічну, морфологічну та синтаксичну структуру.
– Має значно скорочений словниковий запас.
– Зазвичай нею не пишуть.
– Вона служить засобом спілкування для різних етнічних груп у багатомовних ситуаціях (див. Lewandowski 1994, 816).
Спадщина колоніальної епохи
Як нематеріальна спадщина колонізації, мовами піджину розмовляють не лише в Папуа-Новій Гвінеї, але й в Африці, які базуються на європейських мовах і „виникли як продукти злиття при контакті з африканськими мовами, наприклад, камерунський піджин або везкос, кріо, кріуло чи португальська креольська в Західній Африці“ (Haarmann 2002, 129). Крім того, піджин під назвою „кухонна німецька“ (англійською „Namibian Black German“ / „NBG“) був створений у Намібії (Африка) під час німецького колоніального періоду, і ним розмовляють приблизно 15 000 людей.
Література
Bußmann, H. (ред.) (2002): Lexikon der Sprachwissenschaft. 3rd ed. Штутгарт: Kröner.
Гаарманн, Г. (2002): Sprachenalmanach. Факти та цифри про всі мови світу. Франкфурт: Кампус.
Гейне, Маттіас (2016): Як діти Нойпроммерна винайшли мову. https://www.welt.de/kultur/article153927764/Wie-Kinder-aus-Neupommern-eine-Sprache-erfanden.html [17 груд. 2019].
Левандовський, Т. (1994): Лінгвістичний словник. 2nd ed. Вісбаден: Quelle & Meyer.