Мовна чутливість

Термін „мовна чутливість“ описує делікатне використання мови. Для більш точного визначення необхідно спочатку розглянути два терміни, які входять до цього визначального словосполучення.

Визначальний термін „мова“, з одного боку, є важливим інструментом суспільства, який уможливлює комунікацію. Більше того, за словами Локка, це „спільний зв’язок суспільства“ (Локк 1690), який дозволяє людям виражати себе у будь-який спосіб. У ретроспективі мову також називають ключем до світу (див. статтю в енциклопедії „Мова як ключ до світу“). Для того, щоб визначити пов’язане з ним базове слово „чутливість“, ми звернемося до загальноприйнятого визначення, яке описує цей термін як чутливий та/або делікатний спосіб поводження з чимось (див. Spektrum 2000).

Узагальнено і конкретизовано, мовна чутливість, таким чином, визначає делікатне поводження з найважливішими засобами спілкування людей, щоб уможливити комунікацію без непорозумінь і проблем для всіх учасників. Це підкреслює важливість і необхідність усвідомлення цього питання в сучасному культурно дуже різноманітному суспільстві. Іншою важливою якістю тут є конкретне сприяння усвідомленню мови та цілеспрямована увага до неї, яка відіграє важливу роль у багатьох сферах життя (наприклад, у школі).

Мовна чутливість у шкільному контексті

Особливо в школі, де учні повинні засвоювати предметний зміст частково шляхом самостійного читання текстів, розуміння мови є важливою передумовою для розуміння змісту, що міститься в них, оскільки „мовленнєве навчання та предметне навчання […] тісно переплетені“ (Isselbächer-Giese et al. 2018, 13). Особливо в математиці та природничих предметах мова (технічна та освітня мова) становить великий виклик (див. Trendel / Roß 2018, 9 f.), тому чутливий і делікатний підхід набуває особливого значення в цьому контексті.

Для забезпечення рівних можливостей для успішного навчання учнів дуже важливим є мовно-чутливе викладання. Зазвичай це означає „різні концепції викладання, які свідомо використовують мову як засіб мислення та спілкування“ (Woerfel / Giesau 2018), працюючи з взаємозв’язком мовного та предметного навчання, про який пишуть Іссельбехер-Гізе та інші (див. Isselbächer-Giese et al. 2018). Метою цієї концепції є покращене та спрощене досягнення предметної навчальної мети через лінгвістичну обізнаність та пов’язану з нею допомогу (див. Woerfel / Giesau 2018).

На думку Лейзена, при цьому слід дотримуватися наступних принципів: Перший принцип – це зміна форм презентації, яка є „лінгвістично дидактично переконливою“ (Leisen 2019) і за допомогою якої учням пропонується кілька альтернативних варіантів розуміння змісту. Ще однією перевагою цього є те, що це також створює можливість для них навчитися самостійно лінгвізувати зміст предмета. Обчислення мовних, а також предметних труднощів є другим принципом, який показує, що вимоги в цій галузі встановлюються „трохи вище індивідуального мовного рівня“ (Leisen 2019), щоб учні завжди були заохочені і бачили стимул у постійному вивченні більше мови. Завжди слід застосовувати диференційований підхід, оскільки різні учні потребують різного рівня мовної підтримки. Це також є переходом до третього і останнього принципу, який розглядає методичні інструменти як мовні допоміжні засоби. Ці інструменти підтримують учнів у конкретному „лінгвістичному управлінні стандартними ситуаціями“ (Leisen 2019). Приклади включають написання експерименту або правильне використання технічних термінів (див. Leisen 2019).

Підсумовуючи, можна сказати, що розуміння мови не повинно автоматично припускатися (учнями), а повинно розвиватися. Для правильного розуміння мови необхідна підтримка, яка має бути перенесена не лише на школу, а й на всі інші сфери життя, де мова відіграє певну роль. Мовній чутливості (у шкільному контексті) слід надавати великого значення, оскільки ця концепція може бути використана для підтримки індивідуальних мовних особливостей.

Література

Іссельбехер-Гізе, Аннетт / Віцманн, Корнелія / Кеніґс, Шарлотта / Бесух, Наташа (2018): Стаючи чутливими до мови, навчаючи формувати мову – мислити, навчаючи по-іншому. Трендель, Георг / Росс, Йоахім (ред.): SINUS.NRW: сприяння розумінню – проектування навчальних процесів. Переосмислення математики та природничих наук. Мюнстер: Waxmann, 13-31. https://www.schulentwicklung.nrw.de/sinus/upload/Phase05/Broschuere/SINUS_Gesamt.pdf [02.10.2019].

Лейзен, Йозеф (2019): Принципи викладання мовно-чутливих предметів. http://www.sprachsensiblerfachunterricht.de/prinzipien [02.10.2019].

Локк, Джон (1690): Дослідження про людське розуміння. Лондон.

Спектр (2000): Чутливість. https://www.spektrum.de/lexikon/psychologie/sensibilitaet/14089 [01 жовтня 2019].

Трендель, Ґеорґ / Росс, Йоахім (2018): Вступ. In: ders. (ред.): SINUS.NRW: Сприяння розумінню – формування процесів навчання. Переосмислення математики та природничих наук. Мюнстер: Waxmann, 9-11. https://www.schulentwicklung.nrw.de/sinus/upload/Phase05/Broschuere/SINUS_Gesamt.pdf [02.10.2019].

Вурфель, Тілль / Гізау, Марліс (2018). Мовно-чутливе викладання. Кельн: Mercator-Institut für Sprachförderung und Deutsch als Zweitsprache (Basiswissen sprachliche Bildung). https://www.mercator-institut-sprachfoerderung.de/de/themenportal/thema/%20sprachsensibler-unterricht/ [04.10.2019].