Logo_Hyperkulturell_Zusatz_Final_01-01Logo_Hyperkulturell_Zusatz_Final_01-01Logo_Hyperkulturell_Zusatz_Final_01-01Logo_Hyperkulturell_Zusatz_Final_01-01
  • Info
  • Materialschrank
  • Lexikon
  • E-Learning
  • Seminare
✕

Драматизація та дедраматизація ґендеру

У ґендерно-рефлексивній поведінці та комунікації часто виникає проблема, що, з одного боку, соціально сконструйована категорія ґендеру має бути зруйнована, щоб підтримати індивідуальність людини. Однак, з іншого боку, гендер часто доводиться розглядати в першу чергу для того, щоб прояснити соціальні відмінності. Для того, щоб належним чином впоратися з цією амбівалентністю, необхідно встановити баланс між драматизацією та дедраматизацією ґендеру.

 

Драматизація

Під час драматизації гендерні аспекти явно підкреслюються. Проблема тут полягає в тому, що гендерні групи дихотомізуються, а відмінності всередині гендерних груп втрачаються, що може призвести до прояву гендерних стереотипів. Якщо ґендерна роль спочатку конструюється або візуалізується, а потім знову деконструюється, існує небезпека сильнішого закріплення традиційної ґендерної ролі. Відповідно, необхідне диференційоване і точне поводження з відповідною гендерною референцією. Драматизація має сенс, якщо потрібно стимулювати партнера до роздумів про гендерні відносини. Драматизація ґендеру особливо доречна в ситуаціях, коли має місце ґендерна дискримінація або коли перешкоджають розвитку індивідуального розмаїття.

 

Дедраматизація

Уникання пов’язаних з ґендером атрибуцій чи особливостей, але без їх нейтралізації. Дедраматизація слугує для підвищення обізнаності про інші категорії, які відрізняють людей один від одного на індивідуальному чи суспільному рівні і які не пов’язані з сконструйованим ґендером. Дедраматизацію доцільно використовувати як наслідок або реакцію на гендерно драматизуючу ситуацію, щоб розглянути її в перспективі. Це можна використовувати, наприклад, коли партнер регулярно підкреслює гендерні відмінності, приписуючи певні характеристики чи здібності жінкам або чоловікам.

 

 

Література

Дебус, Катаріна (2012): Dramatisation, de-dramatisation and non-dramatisation in gender reflective education. Дебус, Катаріна, Кьоннеке, Бернард, Шверма, Клаус, Штуве, Олаф (ред.): Ґендерно-рефлексивна робота з молоддю в школі. Тексти з педагогіки та подальшої освіти про працю, гендер та освіту хлопчиків. Берлін: Dissens e. V., 149-158.

Фрон, Юдіт / Зюссенбах, Джессіка (2012): Гендерно-чутливий шкільний спорт. Задоволення різних потреб дівчат і хлопців у спорті з урахуванням ґендерної компетентності. В: Sportpädagogik. Zeitschrift für Sport, Spiel und Bewegungserziehung 6/2012, 2-7.

https://www.youtube.com/@hyperkulturell

Themen

Antisemitismus Benjamin Haag Bulgarisch Chinesisch Diskriminierung Diversität Dänisch Englisch Estnisch Finnisch Flucht Flüchtlinge Französisch Griechisch Heimat Identität Indonesisch Integration Interkulturelle Kommunikation interkulturelle Kompetenz Interkulturelles Lernen Islam Italienisch Japanisch Koreanisch Kultur Lettisch Litauisch Migration Niederländisch Norwegisch Polnisch Portugiesisch Rassismus Rumänisch Russisch Schwedisch Slowakisch Slowenisch Spanisch Tschechisch Türkisch Ukrainisch Ungarisch Werte
✕
© 2024 Hyperkulturell.de       Impressum      Nutzungsregeln       Datenschutz