Втеча

Втеча описує втечу від життєвої ситуації, яка сприймається як неприємна або загрозлива, в якій шукають захисту або притулку (див. Wahrig 2011, 534).

Женевська конвенція про статус біженців

Міжнародне право розрізняє людей, які змушені тікати через певні зовнішні впливи, і людей, які залишають свою країну за власним бажанням у пошуках кращих життєвих перспектив. Відповідно до статті 1А Женевської конвенції про статус біженців, особа вважається біженцем, якщо вона „перебуває за межами своєї країни внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознакою раси, релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань“ (УВКБ ООН 2017, 2). У понад 120 державах це визначення Конвенції визнано чинним міжнародним правом.

Війна та переслідування

Люди залишають свої домівки з найрізноманітніших причин. Основною причиною втечі є війна та переслідування. У більшості випадків це внутрішні громадянські війни, в яких жорстоко вирішуються владно-політичні конфлікти між центральним урядом і збройною опозицією або конкуруючими ополченнями. За останні десятиліття мільйони людей по всьому світу втекли від таких війн або були переміщені як етнічні меншини. Ці війни відрізняються від класичних воєн. Нові війни ведуться між групами населення всередині держави. На відміну від воєн, які переслідують мету подолання армії супротивника, нові війни безпосередньо спрямовані проти цивільного населення. „Хоча в них […] страждає лише одна держава, вони часто спричиняють транскордонні потоки біженців“ (Heintze 1999, 59).

Бідність і голод як причина втечі

Крім того, бідність, особливо масова, вважається структурною причиною втечі. У цьому контексті голод відіграє важливу роль. Хоча у світі достатньо продовольства, щоб прогодувати все населення, все більше людей помирає від хвороб, пов’язаних з харчуванням. Біженці від бідності – це люди, „які тікають або вирушають у пошуках кращих умов життя через економічний занепад держав або регіонів“ (Eid 1999, 70). Як правило, втеча від бідності відбувається в кілька етапів. Спочатку люди залишають рідні домівки, які не пропонують їм достатніх можливостей для життя або взагалі не дають їх. Потім вони переїжджають до найближчого міста у своїй країні. Потім вони переїжджають до сусідніх міст, сусідніх держав та інших регіонів Півдня. Якщо і там не пропонуються перспективи, що гарантують безпечне життя, вони шукають притулку в країнах Півночі в пошуках роботи і фінансових засобів до існування (див. Eid 1999, 70).

Зростання населення як причина втечі

Ще однією причиною втечі є зростання населення у світі, яке призводить до погіршення умов життя. Незважаючи на те, що деякі західні індустріальні країни мають вищу щільність населення, ніж деякі країни, що розвиваються, зростання населення створює великі проблеми саме для країн, що розвиваються. Порівняно з їхньою щільністю населення, вони мають надто мало ресурсів для гідного життя (див. Eid 1999, 76).

Порушення прав людини

Універсальні права людини включають право на повагу до життя, заборону підневільного стану, рабства і тортур, захист від свавільного позбавлення волі і заборону дискримінації за расовою і релігійною ознаками (див. Maier-Borst 1999, 97). Порушення цих прав людини часто змушує людей шукати безпеки в інших місцях.

Екологічні біженці

Окрім війни і переслідувань, голоду і бідності та порушень прав людини, причиною втечі також вважається погіршення стану довкілля. Надмірне забруднення навколишнього середовища може зробити постраждалі райони непридатними для обробітку або навіть непридатними для життя. Найвідомішим прикладом є нині майже занедбані околиці ядерного реактора в Чорнобилі, Україна. Але залишки пестицидів або осадження забруднюючих речовин також можуть зробити країну непридатною для життя. Набагато більше екологічних біженців з’являється через повільну деградацію навколишнього середовища, яка йде пліч-о-пліч із запобіганням використанню природних ресурсів. Природні катастрофи, спричинені людиною, такі як зміна клімату, також можуть зробити територію непридатною для життя, так що втеча часто є єдиним рішенням (див. Biermann 1999, 87 і далі).

Література

Бірманн, Франк (1999): Stirbt die Natur, flieht der Mensch. Руйнування довкілля як причина втечі. В: Хуттер, Франц-Йозеф / Мір, Аня / Тессмар, Карстен (ред.): Людина на шляху до втечі. Opladen: Leske + Budrich, 87-95.

Ід, Ущі (1999): Бідність, голод, перенаселення. В: Хуттер, Франц-Йозеф / Мір, Аня / Тессмар, Карстен (ред.): Люди у втечі. Opladen: Leske + Budrich, 69-86.

Хайнце, Ганс-Йоахім (1999): Kriege, Flucht Vertreibung. В: Хуттер, Франц-Йозеф / Мір, Аня / Тессмар, Карстен (ред.): Люди у втечі. Opladen: Leske + Budrich, 59-68.

Майєр-Борст, Міхаель (1999): Порушення прав людини як причина втечі. В: Хуттер, Франц-Йозеф / Мір, Аня / Тессмар, Карстен (ред.): Люди у втечі. Opladen: Leske + Budrich, 97-112.

УВКБ ООН (2017): Конвенція про статус біженців 1951 року. Протокол про статус біженців від 31 січня 1967 року: https://www.uno- fluechtlingshilfe.de/uploads/media/GFK_Pocket_2015_01.pdf [26.03.2020].

Вагріг, Герхард (2011): Wahrig Deutsches Wörterbuch. 9th ed. Гютерсло / Мюнхен: Wissen Media.