Винайдена традиція

Термін „винайдена традиція“ придумали історики Ерік Гобсбаун і Теренс Рейнджер. У 1983 році вони вперше використали його у своїй книзі „Винайдення традиції“.

Винаходи модерну

Хобсбаун і Рейнджер стверджують, що багато традицій не є давніми обрядами, а при ближчому розгляді виявляються винаходами сучасності: „Хобсбаун відрізняє винайдену традицію від звичаю, з одного боку, від конвенції та рутини, з іншого. Він не має на увазі стверджувати, що кожна традиція є винайденою, бо, звичайно, звичай і звичаї, конвенція і рутина передаються, але коли він говорить про винайдення традиції, то має на увазі певний спосіб поводження з traditia, в тому сенсі, що traditum має специфічну або ритуальну функцію“ (Диттманн 2004, 61). (Dittmann 2004, 61)

Історична функція

Як можна вигадати традицію? Винайдена традиція реалізується шляхом вибору певного моменту в минулому і повторення мови, жестів, а також предметів так часто, „що людина вже не може уявити, що колись це було інакше“. (Mancic 2012, 62) Таким чином, традиція конструюється в сьогоденні і проектується в минуле. Відповідно, можна говорити і про історичну фікцію.

Наприклад, шотландські спідниці, які також називають кілтами, вважаються давньою традицією, але насправді є винаходом 19 століття. Так само грецький народний танець ситракі відомий лише з середини 1960-х років. Вувузела, яка стала відомою, зокрема, завдяки Чемпіонату світу з футболу, і відтоді вважається південноафриканською традицією, також є сучасним винаходом. Баварський дирндл у минулому також не був святковим одягом. Спочатку його носили сільські дівчата, саме тому сьогодні на традиційних костюмах є фартухи.

Функції

Винайдені традиції виконують три функції: Вони генерують авторитет, створюють відчуття приналежності та формують поведінку. Винайдені традиції також можна поділити відповідно до цих функцій:

– Традиції, що створюють колективні ідентичності.

– Традиції, що формують суспільства та легітимізують ціннісні структури.

– Традиції, що об’єднують людей у соціальні групи

У цьому контексті можна також навести цитату з книги „Шляхетний дикун – прекрасна ілюзія?“: https://www.hyperkulturell.de/der-edle-wilde-eine-schoene-illusion/

Література

Хобсбаун, Ерік / Рейнджер, Теренс (1983): Винайдення традиції. Бамбридж: Університетська преса.

Дітманн, Карстен (2004): Tradition und Verfahren: philosophische Untersuchungen zum Zusammenhang von kultureller Überlieferung u. kommunikativer Moralität. Нордерштедт: Книги на замовлення.

Манчич, Емілія (2012): Потрясіння та крах ідентичності. Наративи Югославії в європейському контексті. Тюбінген: Francke.