Батьківщина

Батьківщина – це „сліпучий культурний феномен, який несе в собі шари значень з багатьох століть“ (Казаль 2005, 61). Цей термін має складні конотації завдяки своєму використанню (див. Kühne / Schönwald 2015, 101-104). Він походить від давньоверхньонімецького слова heimuoti і означає „країна, частина країни або місце, де людина [народилася і] виросла, або де вона відчуває себе вдома через постійне проживання“ (Duden online) для позначення зв’язку між людьми та територією або цінностями і нормами, що панують на ній (див. Kühne/ Schönwald 2015, 101-106).

Про історичний розвиток терміну

Що стосується історичного контексту, то для Кюне і Шенвальда „гаймат, особливо в ретроспективі 20-го століття, аж ніяк не виявився нешкідливим поняттям“ (Kühne/ Schönwald 2015, 104). У зв’язку з цим Лобенсоммер стверджує, що використання терміну „між 1945 і серединою 1970-х років у розважальній літературі було насамперед у значенні ностальгічного спогаду, недосяжної утопії, яка була позбавлена політичних конотацій“ (Lobensommer 2010, 75-76). Тут він посилається на таких авторів, як Зіґфрід Ленц і Ґюнтер Ґрасс (див. Lobensommer 2010, 75-76).

Дуже вузьке визначення дому до 1959 року, що стосувалося локальної території, поглядів і традицій, які там панували, було замінено на окреслення кількох місць або більших територій (див. Lobensommer 2010, 75). Цей процес відходу від чітко окресленої концепції батьківщини продовжувався неухильно. За словами Пазаркая, у 1986 році „дім […] [знаходять] у собі, що призводить до інтерналізації дому, суб’єктивізації, яка може постійно створювати нові домівки через набуття друзів, позитивних почуттів“ (Lobensommer 2010, 79).

Дім у глобалізованому світі

У сучасному світі концепція дому переживає ренесанс у контексті все більш вираженої глобалізації та супутньої їй „децентралізації життєвих світів багатьох людей“ (Kühne/ Schönwald 2015, 101-106), пов’язаної з прагненням до „повторної локації“ (Kühne/ Schönwald 2015, 101-106) у звичному життєвому світі. Цей термін часто використовується як синонім „регіональної ідентичності“ (Kühne/ Schönwald 2015, 101-106). Це відображається, серед іншого, у соціальному вимірі у вигляді сім’ї та друзів з „беззаперечно прийнятим набором ролей, цінностей і норм“ (Kühne/ Schönwald 2015, 101-106), що в багатьох випадках також призводить до виключення та маргіналізації інших людей та/або культур.

Іншими аспектами в цьому контексті є час („романтизація спогадів про власне минуле“) (Kühne/ Schönwald 2015, 101-106), а також виміри місця у вигляді „ландшафту як природного і культурного ландшафту“ (Schreiber 2012, 3) і „декомплексифікації“ (Kühne/ Schönwald 2015, 101-106).

Батьківщина і міграція

На тлі міграції поняття батьківщини стає приводом для суперечливих дебатів, оскільки багато „корінних“ мешканців побоюються втрати культури, а отже, втрати сили свого ціннісного корсету (див. Kühne/ Schönwald 2015, 101-106). Вони визначають нібито „правильну“ культуру, а отже, і приналежність до суспільства, через „правильний діалект, „правильну“ етнічну приналежність (задокументовану місцевістю проживання предків), гетеросексуальність, „правильну“ релігію, а також практику місцевих і регіональних традицій (а не когнітивні знання про них!)“ (Kühne/ Schönwald 2015, 101-106).

Література

Dudenredaktion (o. J.): „Heimat“ auf Duden online. https://www.duden.de/rechtschreibung/Heimat [25.06.2018].

Казаль, Ірен (2005): „Соціалістичний дім НДР. Ландшафт, нація і клас у дебатах про батьківщину 1950-х років. В: Казаль, І., Фойгт, А., Вайль, А., Зутц, А. (ред.): Культура ландшафту. Ідеї культурного ландшафту між традицією та модернізацією. Берлін, 59-80.

Kühne, Olaf / Schönwald, Antje: Identität, Heimat sowie In- und Exklusion: Aspekte der sozialen Konstruktion von Eigenem und Fremdem als Herausforderung des Migrationszeitalters. https://www.econstor.eu/bitstream/10419/111036/1/ab_013_08.pdf [25.6.2018].

Лобенсоммер, Андреа (2010): У пошуках дому. Спроби концепцій дому в прозових текстах між 1989 і 2001 рр. Мюнхен: Diss. masch.

Шрайбер, Вільфрід Е. (2012): Heimat verorten: Heimat aus der Sicht eines Geographen – In: Neue Didaktik 1, pp. 1-6. https://www.pedocs.de/volltexte/2015/10068/pdf/NeueDidaktik_1_2012_Schreiber_Heimat_verorten.pdf [25.06.2018].