Der Begriff Sexismus lässt sich vom Wort Sex ableiten, welches auch als Bezeichnung für das Geschlecht, den Sexus verwendet wird (vgl. Duden, Sex). Sexismus wird unterschiedlich wahrgenommen und definiert, wobei der Definition Begriffe wie Gender, Feminismus und Diskriminierung zugeordnet werden.
Definitionen
1. Die „Vorstellung, nach der ein Geschlecht dem anderen von Natur aus überlegen sei, und die [daher für gerechtfertigt gehaltene] Diskriminierung, Unterdrückung, Zurücksetzung, Benachteiligung von Menschen, besonders der Frauen, aufgrund ihres Geschlechts“ (Duden, Sexismus)
2. „Sexismus wird definiert als individuelle Einstellungen und Verhaltensweisen oder institutionelle und kulturelle Praktiken, die entweder eine negative Bewertung einer Person aufgrund ihres Geschlechts widerspiegeln oder den ungleichen Status zwischen Frauen und Männern in der Gesellschaft aufrechterhalten“ (Becker 2014)
Erscheinungsformen
Sexismus lässt sich in fünf Formen der Erscheinung unterteilen, von denen die meisten sowohl von Männern als auch von Frauen ausgeübt werden können. Darüber hinaus kann Sexismus in seinem Auftreten danach unterschieden werden, ob es sich um eine negative oder um eine positive Form des Sexismus handelt:
- „Traditioneller offener Sexismus (Benokratis/ Feagin 1995) basiert auf drei Kriterien: »(a) stereotypkonforme Betonung von Geschlechterunterschieden, (b) Minderwertigkeit von Frauen (relativ zu Männern) und (c) Befürwortung herkömmlicher Geschlechterrollen« (Eckes 2010, 183)“ (Thiele).
- „Neosexismus wird als Konflikt zwischen egalitären Werten (Frauen und Männer sollten gleich behandelt werden) und negativen Emotionen gegenüber Frauen definiert.“ (Becker 2014). Diese Form äußert sich in „1) Leugnung fortgesetzter Diskriminierung […] 2) Widerstand gegen vermeintliche Privilegien von Frauen […] und 3) Ablehnung von Forderungen nach Gleichbehandlung“ (Becker 2014).
- Der ambivalente Sexismus versteht Sexismus nicht als ausschließlich negativ, sondern benennt auch einige positive Aspekte. Der ambivalente Sexismus umfasst sowohl den hostilen (feindlichen) Sexismus als auch den benevolenten (wohlwollenden) Sexismus.
- Beim hostilen Sexismus wird die Ansicht vertreten, dass Männer einen höheren Status als Frauen haben sollten. Damit einher geht die Angst, Frauen würden mehr Macht und Kontrolle über Männer erlangen. Diese Form „richtet sich daher vor allem gegen nicht-traditionelle Frauentypen wie Feministinnen und Karrierefrauen.“ (Becker 2014)
- Der benevolente Sexismus bezieht sich im Verhältnis zwischen Männern und Frauen auf den Aspekt des Beschützens und der Ritterlichkeit. Demnach wolle der Mann der Frau beispielsweise bei Aufgaben helfen, die ihm leichter fallen könnten und begründet sein Handeln damit, dass die Frau sich nicht mit der Tätigkeit auseinandersetzen müsse (vgl. Becker 2014).
Sexismus heute
Viele Menschen nehmen Sexismus heute nicht mehr so stark wahr. Sie nehmen an, die Gleichberechtigung sei in unserer Gesellschaft bereits vollständig akzeptiert und umgesetzt. Bei der Betrachtung von Statistiken dazu (vgl. Tagesschau, Gender Pay Gap, 2019) wird deutlich, dass sich die Stellung der Frau in der Gesellschaft zwar verbessert hat, jedoch noch immer nicht mit der des Mannes gleichzusetzen ist. Das wird z. B. daran deutlich, dass Frauen in Führungspositionen weniger als Männer verdienen oder aber an der Verbreitung geschlechtlicher Stereotype durch Medien und Werbung.
„[D]iese Art objektivierender, hypersexualisierter und Frauen abwertender Werbung [birgt] auch eine große Gefahr. Denn die Abwertung und Entmenschlichung einer Bevölkerungsgruppe führt dazu, dass direkte Diskriminierung und physische Gewalt gegen diese tolerierbarer werden.“ (Domscheit-Berg 2015, 48)
Häufig wird angenommen, nur Frauen seien von Sexismus betroffen. Zu diesem Missverständnis trägt die Verbindung zum Feminismus bei. Tatsächlich sind mehr Frauen als Männer betroffen, allerdings nicht ausschließlich. In Werbungen und im Alltag betreffen sexistische Darstellungen oder Handlungen alle Geschlechter.
Kultureller Kontext
Sexismus ist eines der größten Gebiete, in denen sich die Länder und Kulturen unterscheiden. Das Bewusstsein hierfür hat viele verschiedene Ebenen. In Deutschland sind Feminismus und Gleichberechtigung schon lange ein Thema. Frauen können mittlerweile nahezu alle Rechte und Optionen zugesprochen werden, die auch Männer haben. Im Kontrast hierzu ist ein Blick auf Saudi-Arabien interessant: Dort dürfen Frauen erst seit 2017 Auto fahren und genießen nicht dieselben Privilegien wie Männer. Das Frauenbild entspricht einem für uns veralteten Rollenbild.
Arm, weiblich und indigen zu leben bedeutet in Mexiko, eine Person von wenig Relevanz zu sein, „obwohl in Artikel vier der mexikanischen Verfassung von Gleichheit vor dem Gesetz für alle in Mexiko Geborenen die Rede ist. Doch die ethnische Bevölkerung ist vor dem Gesetz keineswegs gleich, ebenso wenig sind es die Geschlechter und die sozialen Klassen – die Praxis straft diese Behauptung Lügen.“ (Montes 2004)
Gegenbewegungen
Sexismus führt vermehrt zu sexueller Belästigung, Vergewaltigung und Catcalling. Gegen diese Übergriffe gibt es Bewegungen und Kampagnen, die Betroffene unterstützen und über diese Themen aufklären wollen. Ein Beispiel hierfür ist die metoo-Kampagne, die 2006 erstmalig von der Aktivistin Tarana Burke ins Leben gerufen wurde. 2017 wurde der Hashtag #metoo durch die sozialen Medien verbreitet und auch viele Prominente äußerten sich zu ihren Erfahrungen mit sexueller Belästigung, Nötigung und Vergewaltigung. Auch Feminismus ist eine Form der Bewegung gegen Sexismus. Feminist*innen kämpfen für eine Gleichberechtigung von Frauen und Mädchen.
Literatur
Becker, Julia C. (2014): Subtile Erscheinungsformen von Seximus. https://www.bpb.de/apuz/178674/subtile-erscheinungsformen-von-sexismus#footnode1-1.
Domscheit-Berg, Anke (2015): Ein bisschen gleich ist nicht genug. Warum wir von Geschlechtergerechtigkeit noch weit entfernt sind. Ein Weckruf. Berlin: Heyne.
Duden: Sex. https://www.duden.de/rechtschreibung/Sex.
Duden: Seximus. https://www.duden.de/rechtschreibung/Sexismus.
Tagesschau: https://www.tagesschau.de/thema/gender_pay_gap/index.html.
Thallmayer, Claudia/ Eckert, Karin (Hrsg.) (2014): Sexismen und Rassismen. Lateinamerikanerinnen zwischen Alter und Neuer Welt. Wien: Promedia.
Thiele, Anja (2013): Sexismus. In: Gender Glossar. https://gender-glossar.de/glossar/item/13-sexismus
русский
Термин сексизм может быть образован от слова sex, которое также используется как термин для обозначения пола, sexus (ср. Дюден, Секс). Сексизм воспринимается и определяется по-разному, к определению примыкают такие термины, как гендер, феминизм и дискриминация.
Определения
1. „Идея о том, что один пол по своей природе превосходит другой, и [поэтому считающаяся оправданной] дискриминация, угнетение, деградация, ущемление людей, особенно женщин, на основании их пола“ (Дюден, Сексизм).
(2) „Сексизм определяется как индивидуальное отношение и поведение или институциональная и культурная практика, которые либо отражают негативную оценку человека на основе его пола, либо закрепляют неравное положение женщин и мужчин в обществе“ (Беккер, 2014).
Формы проявления
Сексизм можно разделить на пять форм проявления, большинство из которых могут совершать как мужчины, так и женщины. Кроме того, сексизм можно различать по его проявлениям в зависимости от того, является ли он негативной или позитивной формой сексизма:
„Традиционный открытый сексизм (Benokratis/ Feagin 1995) основан на трех критериях: „(а) стереотипно-конформный акцент на гендерных различиях, (б) неполноценность женщин (относительно мужчин) и (в) одобрение традиционных гендерных ролей“ (Eckes 2010, 183)“ (Thiele).
„Неосексизм определяется как конфликт между эгалитарными ценностями (к женщинам и мужчинам следует относиться одинаково) и негативными эмоциями по отношению к женщинам“. (Becker 2014). Эта форма выражается в „1) отрицании продолжающейся дискриминации […] 2) сопротивлении предполагаемым привилегиям женщин […] и 3) отвержении требований равного обращения“ (Беккер 2014).
Амбивалентный сексизм не понимает сексизм исключительно как негативное явление, но называет и некоторые позитивные аспекты. Амбивалентный сексизм включает в себя как враждебный сексизм, так и доброжелательный сексизм.
Враждебный сексизм – это мнение, что мужчины должны иметь более высокий статус, чем женщины. Это сопровождается страхом, что женщины получат больше власти и контроля над мужчинами. Поэтому эта форма „в первую очередь направлена против нетрадиционных типов женщин, таких как феминистки и карьеристки“. (Беккер 2014)
Беневентный сексизм относится к аспекту протективности и рыцарства в отношениях между мужчинами и женщинами. Согласно ему, мужчина стремится помочь женщине с задачами, которые, например, могли бы быть проще для него, и оправдывает свои действия тем, что женщине не нужно заниматься этой деятельностью (ср. Беккер 2014).
Сексизм сегодня
Сегодня многие люди не воспринимают сексизм так остро. Они полагают, что равенство уже полностью принято и внедрено в нашем обществе. Если посмотреть на статистику по этому вопросу (ср. Tagesschau, Gender Pay Gap, 2019), то становится ясно, что хотя положение женщин в обществе улучшилось, оно все еще не равно положению мужчин. Это проявляется, например, в том, что женщины зарабатывают меньше мужчин на руководящих должностях или в распространении гендерных стереотипов через СМИ и рекламу.
„Подобная объективирующая, гиперсексуальная и обесценивающая реклама [также] таит в себе большую опасность. Ведь обесценивание и дегуманизация группы населения приводит к тому, что прямая дискриминация и физическое насилие против них становятся более терпимыми“. (Domscheit-Berg 2015, 48)
Часто предполагается, что сексизм затрагивает только женщин. Связь с феминизмом способствует такому непониманию. На самом деле сексизм затрагивает больше женщин, чем мужчин, но не исключительно. В рекламе и в повседневной жизни сексистские изображения или действия затрагивают представителей всех полов.
Культурный контекст
Сексизм – одна из самых больших областей, в которых страны и культуры различаются. Осознание этого факта имеет разные уровни. В Германии феминизм и равные права уже давно являются проблемой. Сейчас женщины могут получить почти все права и возможности, которые есть у мужчин. В противоположность этому интересно взглянуть на Саудовскую Аравию: там женщинам разрешили водить машину только с 2017 года, и они не пользуются теми же привилегиями, что и мужчины. Образ женщин соответствует ролевой модели, которая для нас устарела.
В Мексике быть бедным, женщиной и коренным жителем означает быть малозначимым человеком, „хотя четвертая статья мексиканской конституции говорит о равенстве перед законом всех, кто родился в Мексике“. Но этнические группы населения отнюдь не равны перед законом, равно как и пол и социальные классы – практика опровергает это утверждение“. (Монтес 2004)
Контрдвижения
Сексизм все чаще приводит к сексуальным домогательствам, изнасилованиям и приставаниям. Существуют движения и кампании против этих нападений, которые поддерживают пострадавших и хотят просветить их в этих вопросах. Одним из примеров этого является кампания metoo, которая была впервые запущена в 2006 году активисткой Тараной Берк. В 2017 году хэштег #metoo распространился в социальных сетях, и многие знаменитости также рассказали о своем опыте сексуальных домогательств, нападений и изнасилований. Феминизм – это также форма движения против сексизма. Феминистки борются за равные права для женщин и девочек.
Українською мовою
Термін „сексизм“ походить від слова „секс“, яке також використовується для позначення статі, sexus (див. Duden, Sex). Сексизм сприймають і визначають по-різному, до нього долучають такі терміни, як гендер, фемінізм і дискримінація.
Визначення
1. „Ідея про те, що одна стать за своєю природою є вищою за іншу, і [тому вважається виправданою] дискримінація, пригнічення, деградація, невигідне становище людей, особливо жінок, за ознакою їхньої статі“ (Duden, Sexism)
(2) „Сексизм визначається як індивідуальне ставлення та поведінка або інституційні та культурні практики, які або відображають негативну оцінку особи за ознакою її статі, або увічнюють нерівний статус жінок і чоловіків у суспільстві“ (Беккер, 2014).
Форми прояву
Сексизм можна розділити на п’ять форм прояву, більшість з яких можуть здійснювати як чоловіки, так і жінки. Крім того, сексизм можна диференціювати за його проявами залежно від того, чи є він негативною або позитивною формою сексизму:
„Традиційний відкритий сексизм (Benokratis/ Feagin 1995) ґрунтується на трьох критеріях: „а) стереотипний акцент на гендерних відмінностях, (б) неповноцінність жінок (порівняно з чоловіками) і (в) схвалення традиційних гендерних ролей“ (Eckes 2010, 183)“ (Thiele).
„Неосексизм визначається як конфлікт між егалітарними цінностями (до жінок і чоловіків слід ставитися однаково) і негативними емоціями щодо жінок“. (Беккер 2014). Ця форма виражається в „1) запереченні триваючої дискримінації […] 2) опорі передбачуваним привілеям жінок […] і 3) відкиданні вимог рівного ставлення“ (Беккер 2014).
Амбівалентний сексизм не розуміє сексизм як виключно негативне явище, але також називає деякі позитивні аспекти. Амбівалентний сексизм включає в себе як ворожий сексизм, так і доброзичливий сексизм.
Ворожий сексизм – це думка, що чоловіки повинні мати вищий статус, ніж жінки. Це супроводжується страхом, що жінки отримають більше влади і контролю над чоловіками. Тому ця форма „в першу чергу спрямована проти нетрадиційних типів жінок, таких як феміністки і кар’єристки“. (Беккер 2014)
Доброзичливий сексизм стосується аспекту захищеності та лицарства у відносинах між чоловіками та жінками. Відповідно до цього, чоловік хоче допомогти жінці у виконанні завдань, які, наприклад, можуть бути легшими для нього, і виправдовує свої дії тим, що жінка не повинна займатися цією діяльністю (див. Беккер 2014).
Сексизм сьогодні
Сьогодні багато людей не сприймають сексизм так гостро. Вони припускають, що рівність вже повністю прийнята і реалізована в нашому суспільстві. Якщо поглянути на статистику з цього приводу (див. Tagesschau, Gender Pay Gap, 2019), стає зрозуміло, що хоча становище жінок у суспільстві покращилося, воно все ще не дорівнює становищу чоловіків. Це проявляється, наприклад, у тому, що жінки заробляють менше за чоловіків на керівних посадах, або в поширенні гендерних стереотипів через медіа та рекламу.
„Така об’єктивізуюча, гіперсексуалізована і знецінююча реклама [також] таїть у собі велику небезпеку. Адже знецінення та дегуманізація групи населення призводить до того, що пряма дискримінація та фізичне насильство над ними стають більш терпимими“. (Domscheit-Berg 2015, 48)
Часто вважається, що від сексизму страждають лише жінки. Зв’язок із фемінізмом сприяє цьому непорозумінню. Насправді сексизму зазнають більше жінки, ніж чоловіки, але не тільки вони. У рекламі та повсякденному житті сексистські зображення чи дії впливають на представників усіх статей.
Культурний контекст
Сексизм – одна з найбільших сфер, де країни та культури відрізняються. Усвідомлення цього має багато різних рівнів. У Німеччині фемінізм і рівні права були проблемою протягом тривалого часу. Зараз жінкам можуть бути надані майже всі права та можливості, які мають чоловіки. На противагу цьому, цікавим є погляд на Саудівську Аравію: там жінкам дозволили керувати автомобілем лише з 2017 року, і вони не мають таких самих привілеїв, як чоловіки. Образ жінки відповідає застарілій для нас рольовій моделі.
У Мексиці бути бідною, жінкою та представницею корінних народів означає бути людиною малозначущою, „хоча стаття четверта мексиканської Конституції говорить про рівність перед законом для всіх, хто народився в Мексиці. Але етнічні групи населення аж ніяк не є рівними перед законом, так само як і статі та соціальні класи – практика спростовує це твердження“. (Монтес 2004)
Зустрічні рухи
Сексизм дедалі частіше призводить до сексуальних домагань, зґвалтувань і дзвінків за викликом. Існують рухи і кампанії проти цих нападів, які підтримують постраждалих і прагнуть проінформувати про ці проблеми. Одним із прикладів цього є кампанія #metoo, яку вперше запустила у 2006 році активістка Тарана Берк. У 2017 році хештег #metoo поширився в соціальних мережах, і багато знаменитостей також розповіли про свій досвід сексуальних домагань, нападів і зґвалтувань. Фемінізм також є формою руху проти сексизму. Феміністки борються за рівні права для жінок і дівчат.