Cultural Studies ist ein aus dem anglo-amerikanischen Raum stammendes, akademisches und praktisch angewandtes Konzept, das alltägliche und gegenwärtige intra- und interkulturelle Verhaltensweisen, Beziehungen und Konflikte zwischen verschiedenen sozialen Gruppen beschreibt, analysiert und zu verbessern versucht.

Definition

Der Begriff der Cultural Studies ist schwierig abzugrenzen, da er aus verschiedenen historischen und soziokulturellen Strömungen entstanden ist. Das Wort Kultur (engl. culture) leitet sich laut Oxford Dictionary ursprünglich vom lateinischen Substantiv cultura ab und bedeutet „Wachstum“ oder „Kultivierung“. Während es sich im 16. Jahrhundert noch auf die Kultivierung von Land bezog, bildete sich im 19. Jahrhundert der Bezug zum Kultivieren des menschlichen Denkens und menschlicher Verhaltensweisen heraus (vgl. Oxford Dictonary 2018).

Wenn heutzutage von Kultur gesprochen wird, ist im Alltagsgebrauch meist die von Menschen gelebte Kultur gemeint. Laut Waldenfels bezieht sich diese auf alles, was Menschen aus sich und ihrer Umwelt machen sowie auf die dadurch entstehenden Prozesse, wie beispielsweise (symbolische) Verhaltensweisen und Rituale, Kunst, soziale Institutionen, Medien und Technologie, aber auch menschlicher Einfluss auf die Natur (vgl. Assmann 2012, 13). Im Zusammenhang mit Kultur steht oft das Konzept der Nation, das politische Aspekte des Zusammenlebens vereint und von dem Begriff der Gesellschaft abzugrenzen ist, die eher soziale Organisationen beschreibt (vgl. Hofstede/ Hofstede 2011, 18).

Cultural Studies – ein interdisziplinäres Feld

Cultural Studies ist ein junges interdisziplinäres Feld in der Forschung und Lehre, welches sich mit Konstrukten wie Ideologie, soziales Milieu, Nationalität, Ethnizität, Sexualität und Gender beschäftigt (vgl. academicroom 2018). Es kombiniert dabei verschiedenste Felder der Sozial- und Geisteswissenschaften wie Literatur, Politik, Philosophie, Geschichte und Medienwissenschaften. In Kombination dieser Disziplinen versuchen Cultural Studies zu erklären, wie Bedeutungen, Einstellungen, Rituale, soziale Systeme und Institutionen in einer Kultur produziert und generiert werden (vgl. academicroom 2018).

Herkunft

Laut Assmann haben sich die Cultural Studies in den 1980er Jahren zu einem akademischen Fach in den USA entwickelt (vgl. Assmann 2012, 19).

Geprägt wurde der Begriff 1964 von Hoggart und anschließend weiterverfolgt von Hall. Bis dahin hatte sich der Begriff der Kultur ausschließlich auf die Hochkultur (high culture) bezogen, mit einem streng vorgegebenen literarischen Kanon. Jüngere Generationen fühlten sich durch den Zwang zur akademischen Elite in Universitätsstädten wie Cambridge nicht mehr repräsentiert, sodass sie in Arbeiterstädte auswanderten. Dort bauten sie eine neue Kultur entsprechend ihrer Visionen und Interessen auf, angelehnt an Vordenker wie Kant.

Durch diesen sozialen Wandel entstand in den 1970er und 1980er Jahren im englischsprachigen Raum eine neue Massen- und Popkultur, die beispielsweise auch die Arbeiterklasse, Frauen und Migranten miteinbezog. Dies führte erstmals zu einer bewussten Identitätsbildung und Abgrenzung verschiedener Ethnien, Sexualitäten, Nationalitäten und anderer Minoritäten und brachte somit auch Nachteile mit sich. Mehr als eine Kultur zu beschreiben, zeigen Cultural Studies auch die Schwierigkeiten auf, Kulturen definieren und eingrenzen zu wollen, da diese einem ständigen Wandel unterworfen sind (vgl. Assmann 2012, 20).

Abgrenzung zur Kulturwissenschaft

Die Idee der Cultural Studies ist von dem Begriff der deutschen Kulturwissenschaft abzugrenzen. Letztere findet größtenteils im akademischen Kontext statt, bezogen auf Literatur und historischen Kontext, wie das Kollektivgedächtnis. Auch mit sinnstiftenden Symbolsystemen innerhalb von Kulturen setzt sich die deutsche Kulturwissenschaft stark auseinander (vgl. Hanenberg et al. 2010, 62–63). Hier werden wechselseitige soziale Strukturen und Beziehungen zwischen Kulturen untersucht. Cultural Studies hingegen sind politischer und streben eine aktive Integration von Minderheiten sowie den Übergang von der Hoch- zur Popkultur an. Aus diesem oben beschriebenen Trend zur Popkultur zieht sich die deutsche Kulturwissenschaft hingegen eher zurück (vgl. Hanenberg et al. 2010, 240–243).

Literatur

Academic Room: http://www.academicroom.com/topics/what-is-cultural-studies [30.06.2018].

Assmann, Aleida (2012): Introduction to Cultural Studies. Topics, Concepts, Issues. Berlin: Erich Schmidt.

Hanenberg, Peter/ Capeloa Gil, Isabel/ Clara, Fernando/ Viana Guarda, Filomena (2010): Rahmenwechsel Kulturwissenschaften. Würzburg: Königshausen und Neumann.

Hofstede, Geert/ Hofstede, Gert Jan (2005): Cultures and Organizations. Software of the Mind. Intercultural Cooperation and its Importance for Survival. New York: Mc Graw-Hill.

Oxford Dictionary: https://en.oxforddictionaries.com/definition/culture [25.06.2018].

на русском языке

Культурология – это академическая и практически применимая концепция, возникшая в англо-американском мире, которая описывает, анализирует и пытается улучшить повседневное и современное внутри- и межкультурное поведение, отношения и конфликты между различными социальными группами.

Определение

Термин „культурные исследования“ трудно поддается определению, поскольку он возник из различных исторических и социокультурных течений. Согласно Оксфордскому словарю, слово культура первоначально произошло от латинского существительного cultura, означающего „рост“ или „возделывание“. Если в XVI веке оно еще обозначало возделывание земли, то в XIX веке оно стало обозначать культивирование человеческого мышления и поведения (см. Oxford Dictonary 2018).

Сегодня, когда говорят о культуре, в повседневном употреблении обычно имеют в виду культуру, которой живут люди. По словам Вальденфельса, это относится ко всему, что люди делают из себя и своего окружения, а также к процессам, возникающим в результате этого, таким как (символическое) поведение и ритуалы, искусство, социальные институты, средства массовой информации и технологии, а также влияние человека на природу (ср. Assmann 2012, 13). В связи с культурой часто используется понятие нации, которое объединяет политические аспекты совместной жизни и должно отличаться от понятия общества, которое скорее описывает социальные организации (ср. Хофстеде/ Hofstede 2011, 18).

Культурология – междисциплинарная область

Культурология – это молодая междисциплинарная область исследований и преподавания, в которой рассматриваются такие понятия, как идеология, социальная среда, национальность, этническая принадлежность, сексуальность и гендер (ср. academicroom 2018). Она объединяет различные области социальных и гуманитарных наук, такие как литература, политика, философия, история и медиа-исследования. Объединяя эти дисциплины, культурология стремится объяснить, как значения, установки, ритуалы, социальные системы и институты производятся и генерируются в культуре (см. academicroom 2018).

Происхождение

По словам Ассманна, культурология превратилась в академическую дисциплину в США в 1980-х годах (см. Assmann 2012, 19).

Термин был введен Хоггартом в 1964 году и впоследствии продолжен Холлом. До этого времени понятие культуры относилось исключительно к высокой культуре, со строго предписанным литературным каноном. Молодые поколения больше не чувствовали себя представленными в университетских городах, таких как Кембридж, из-за принуждения к вхождению в академическую элиту, поэтому они эмигрировали в города рабочего класса. Там они строили новую культуру в соответствии со своими взглядами и интересами, вдохновляемые новаторскими мыслителями, такими как Кант.

Благодаря этим социальным изменениям в англоязычном мире в 1970-х и 1980-х годах возникла новая массовая и популярная культура, в которую вошли, например, рабочий класс, женщины и мигранты. Это впервые привело к сознательному формированию идентичности и демаркации различных этнических, сексуальных, национальных и других меньшинств и, таким образом, также принесло недостатки. Культурология не только описывает культуру, но и показывает трудности попыток определить и разграничить культуры, поскольку они подвержены постоянным изменениям (ср. Assmann 2012, 20).

Отличие от культурных исследований

Идею культурных исследований следует отличать от немецкого термина Kulturwissenschaft. Последнее в значительной степени происходит в академическом контексте, связанном с литературой и историческим контекстом, таким как коллективная память. Немецкая культурология также имеет дело с системами символов, которые создают смысл внутри культур (ср. Ханенберг и др. 2010, 62-63). Здесь изучаются взаимные социальные структуры и отношения между культурами. Культурология, с другой стороны, более политизирована и стремится к активной интеграции меньшинств, а также к переходу от высокой культуры к поп-культуре. Немецкая культурология, с другой стороны, стремится отойти от описанной выше тенденции к поп-культуре (ср. Hanenberg et al. 2010, 240-243).

українською мовою

Культурні студії – це академічна та практична концепція, що походить з англо-американського світу, яка описує, аналізує та намагається покращити повсякденну та сучасну внутрішньо- та міжкультурну поведінку, відносини та конфлікти між різними соціальними групами.

Визначення

Термін „культурні студії“ важко піддається визначенню, оскільки він з’явився в результаті різних історичних і соціокультурних течій. Згідно з Оксфордським словником, слово „культура“ походить від латинського іменника cultura, що означає „зростання“ або „вирощування“. Якщо в 16 столітті воно все ще означало обробіток землі, то в 19 столітті стало означати обробіток людського мислення і поведінки (див. Оксфордський словник 2018).

Сьогодні, коли говорять про культуру, у повсякденному вжитку зазвичай мають на увазі культуру, якою живуть люди. За словами Вальденфельса, це стосується всього, що люди роблять із себе і свого оточення, а також процесів, які виникають у результаті, таких як (символічна) поведінка і ритуали, мистецтво, соціальні інститути, медіа і технології, а також вплив людини на природу (див. Ассманн 2012, 13). У зв’язку з культурою часто вживається поняття нації, яке поєднує політичні аспекти спільного життя і яке слід відрізняти від поняття суспільства, що радше описує соціальні організації (див. Гофстеде/ Hofstede 2011, 18).

Культурні студії – міждисциплінарна галузь

Культурні студії – це молода міждисциплінарна галузь досліджень і викладання, яка займається такими конструктами, як ідеологія, соціальне середовище, національність, етнічність, сексуальність і гендер (див. academicroom 2018). Вона поєднує різні галузі соціальних і гуманітарних наук, такі як література, політика, філософія, історія та медіадослідження. Поєднуючи ці дисципліни, культурологія прагне пояснити, як виробляються і генеруються значення, ставлення, ритуали, соціальні системи та інститути в культурі (див. academicroom 2018).

Походження

Згідно з Ассманном, культурні студії перетворилися на академічну дисципліну в США у 1980-х роках (див. Ассманн 2012, 19).

Термін ввів Хоггарт у 1964 році, а згодом його продовжив Холл. До того часу поняття культури стосувалося виключно високої культури зі строго встановленим літературним каноном. Молоді покоління більше не відчували себе представленими в університетських містах, таких як Кембридж, через необхідність приєднатися до академічної еліти, тому вони емігрували до міст робітничого класу. Там вони будували нову культуру відповідно до своїх поглядів та інтересів, натхненні такими натхненниками, як Кант.

Завдяки цим соціальним змінам у 1970-1980-х роках в англомовному світі з’явилася нова масова і популярна культура, до якої долучилися, наприклад, робітничий клас, жінки та мігранти. Це вперше призвело до свідомого формування ідентичності та розмежування різних етнічних груп, сексуальних орієнтацій, національностей та інших меншин, а отже, принесло і певні недоліки. Культурологія не лише описує культуру, але й показує труднощі, пов’язані з намаганням визначити та розмежувати культури, оскільки вони зазнають постійних змін (див. Ассманн 2012, 20).

Відмінність від культурології

Ідею культурних студій слід відрізняти від німецького терміну Kulturwissenschaft (наука про культуру). Остання здебільшого має академічний контекст, пов’язаний з літературою та історичним контекстом, таким як колективна пам’ять. Німецька культурологія також має справу з системами символів, які створюють значення в культурі (див. Hanenberg та ін. 2010, 62-63). Тут досліджуються взаємні соціальні структури та відносини між культурами. Культурні дослідження, з іншого боку, є більш політичними і прагнуть до активної інтеграції меншин, а також до переходу від високої культури до поп-культури. Німецька культурологія, з іншого боку, має тенденцію відходити від описаної вище тенденції до поп-культури (див. Hanenberg та ін. 2010, 240-243).