Термін „позитивні дії“ використовується для опису різних заходів, спрямованих на подолання дискримінації у „професійному та суспільному житті“ (Peters/ Birkhäuser 2005, 1).
Походження позитивних дій
Витоки програм позитивної дискримінації лежать у Законі про громадянські права 1964 р. Позитивна дискримінація виникла завдяки Розділу VI, який стверджує, що „жодна особа в Сполучених Штатах на підставі раси, кольору шкіри або національного походження не може бути позбавлена переваг або піддана дискримінації за будь-якою програмою чи діяльністю, що отримує федеральну фінансову допомогу“ (42 U.S.C. 2000 d). Таким чином, федеральний уряд може погрожувати компаніям, академічним установам (див. вище) відмовою у фінансовій підтримці та розірванням контрактів (див. Hildebrandt 2005, 475).
Заходи позитивної дискримінації
Заходи позитивної дискримінації можна розділити на три типи:
1. Навчальні програми для підвищення професійної та академічної кваліфікації меншин (див. там само).
2. Цілі та графіки, „які встановлюють відносно гнучкі часові рамки для найму або прийому представників меншин на роботу в компанії, організації, установи“ (там само).
3. Фіксовані квоти, які мають на меті збільшити частку меншин у компаніях, організаціях та установах і реалізувати „ідеал справедливості пропорційного представництва“ (там само, 475).
Заходи позитивної дискримінації застосовуються до академічних установ, підприємств, політичних офісів, місцевих, державних і федеральних адміністрацій, а також установ, які отримують фінансову підтримку від федерального уряду (див. там само).
Зворотна дискримінація як крайня форма позитивних дій
Крайньою формою позитивних дій є зворотна дискримінація. Якщо, наприклад, жінка і чоловік з однаковою кваліфікацією претендують на одну і ту ж роботу, і перевага надається жінці через жіночу квоту, то чоловік-претендент опиняється в невигідному становищі. У цьому випадку гендер є вирішальним фактором при розподілі робочих місць, так що відбувається зворотна дискримінація (Peters/ Birkhäuser, 6).
Література
Civil Rights Acts of 1964, Public Law 88–352 (1964), 42 U. S. C. 2000.
Hildebrandt, Mathias (2005): Multikulturalismus und Political Correctness in den USA. Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften.
Peters, Anne/ Birkhäuser, Noah (2005): Affirmative Action à l’Américaine – Vorbild für Europa? У: Zeitschrift für ausländisches öffentliches Recht und Völkerrecht 65, 1-34.