Патріархат і матріархат

У соціології термін „патріархат“ (від давньогрецького patriá – рід, стать, плем’я, велика родина та árchein – панувати) описує соціальну систему, в якій існує дисбаланс влади між чоловічою та жіночою статями, а жінки підпорядковані чоловічому домінуванню. Поняття патріархату є дуже важливим, особливо у феміністичній теорії, для дослідження соціальної нерівності та дискримінації щодо жінок і „розуміння їх як частин всеохоплюючого явища“, яке є структурною проблемою, а не природною (див. Cyba 2008). У цьому контексті цей термін не слід зводити лише до політичних систем у часовому контексті, скоріше він описує концепцію та повсякденний стан, який у глобальному масштабі включає всі види дискримінації щодо жінок по відношенню до чоловічої статі (див. там само).

Патріархальні структури з плином часу до наших днів

Розвиток патріархату все ще залишається суперечливою темою в науці, але патріархальні явища і системи можуть бути датовані 3000 роками до Різдва Христового (див. Cyba 2008). Вся історія минулих задокументованих тисячоліть характеризується патріархальним правлінням, яке часто в першу чергу виправдовувалося передбачуваною фізичною і розумовою перевагою чоловіків.

Однак патріархальні структури все ще актуальні і сьогодні, і стали причиною різноманітних дискусій та рухів щодо соціальної гендерної рівності. У Німеччині, наприклад, лише у 1918 році, після десятиліть зусиль і, зрештою, успішних демонстрацій, за жінками було визнано право голосу (див. Bundeszentrale für politische Bildung 2018). Про заявлену перевагу чоловіків також свідчить той факт, що зґвалтування в шлюбі вважається кримінальним злочином у Німеччині лише з 1997 року, а раніше каралося лише у випадку позашлюбних стосунків (див. Deutscher Bundestag 2008). Це означає, що ще кілька десятиліть тому воля жінки на здійснення статевого акту була юридично підпорядкована волі чоловіка.

Іншою визначальною рисою патріархальних структур є домінування чоловіків на керівних посадах (чоловіки займають близько двох третин керівних посад), а також гендерний розрив в оплаті праці, який описує різницю в середній валовій погодинній заробітній платі. Згідно з ним, у 2018 році жінки заробляли в середньому на 21% менше, ніж чоловіки (див. Федеральне статистичне управління, 2018), а отже, не є рівними у фінансовому плані.

Матріархат

У найпоширенішому визначенні цього терміну, матріархат (від лат. mater – мати; грец. árchein – панувати) означає соціальну систему, в якій жінки мають верховенство в сім’ї, державі та соціальному порядку. Таким чином, матріархат є антагоністичним до патріархату або його „дзеркальним відображенням“. Альтернативні визначення феміністичної теорії матріархату описують цю концепцію як егалітарний, пацифістський суспільний лад, заснований на натуралістичних цінностях (див. Helduser 2002).

Хайде Геттнер-Абендрот, з іншого боку, визначає матріархат на основі спостережень за досі існуючими матріархальними соціальними системами (наприклад, хасі і гаро в Північно-Східній Індії, наяри в Південній Індії, народи акан у Західній Африці тощо) і описує його як соціальну структуру, яка повністю відрізняється від патріархату. Ці суспільства є переважно землеробськими суспільствами, що живуть у кланах, де жінки контролюють постачання і мають перевагу у прийнятті рішень. Матрилінійність, тобто лінія успадкування по материнській лінії, є особливо визначальною. У цих матріархальних суспільствах іноді до 100 членів клану живуть в одному будинку і дотримуються подальших, іноді суворих внутрішніх правил (див. Göttner-Abendroth 2010).

Історія

Історія матріархату висвітлюється різними теоріями. Якоб Бахофен, наприклад, припустив, що всім патріархальним порядкам передував матріархальний устрій. Згідно з цією теорією, сільське господарство породило культи, в яких, серед іншого, поклонялися жіночим божествам за родючість, а жінки мали верховенство. У переході до патріархату він вбачав заміну „жіночої“ чуттєвості „чоловічою“ раціональністю (див. Helduser 2002). На цій основі Фрідріх Енгельс, доповнений дослідженнями етнолога Льюїса Генрі Моргана, переосмислив цю теорію матеріалістично і визначив цей нібито матріархальний ранньоісторичний лад як комуністичне суспільство, на зміну якому прийшла поява приватної власності. Потенційне існування матріархальних систем дозволило поставити питання про те, чи могли існувати альтернативні соціальні системи поряд з патріархатом (див. ibid.).

Однак історичне існування матріархальних суспільств в археології та етнології є дуже спірним. Натомість можливість матрілокальності, тобто жіночого домінування в певних соціальних сферах, видається дуже ймовірною (див. там само).

Тому Гайде Геттнер-Абендрот визначає історію матріархату на основі все ще існуючих матріархальних соціальних форм. За її словами, матріархальні соціальні системи існували в тропічних, субтропічних і помірних зонах землі, які виникли внаслідок заміни культури мисливців-збирачів на культуру вирощування рослин („неолітична революція“). Згідно з Геттнер-Абендрот, матріархальний культ охоплює період у кілька тисячоліть і сягає від неоліту до пізньої бронзової доби, охоплюючи і більш ранні міські центри (див. Göttner-Abendroth 2010).

Література

Cyba, Eva (2008): Patriarchat: Wandel und Aktualität. In: Becker, Ruth/ Kortendiek, Beate (Hrsg.): Handbuch Frauen- und Geschlechterforschung. Theorie, Methoden, Empirie. 3. Aufl. Wiesbaden: VS Verlag. S.17–22.

Göttner-Abendroth, Heide (2010): Matriarchat: Forschung und Zukunftsvision. In: Becker, Ruth/ Kortendiek, Beate (Hrsg.) Handbuch Frauen- und Geschlechterforschung. Theorie, Methoden, Empirie. 3. Aufl. Wiesbaden: VS Verlag. S: 23–29.

Helduser, Urte (2002): Matriarchat. in: Renate Kroll (Hrsg.): Metzler Lexikon. Gender Studies Geschlechterforschung. Ansätze – Personen – Grundbegriffe. Stuttgart, Weimar: J.B. Metzler. S: 259–260.

Statistisches Bundesamt. Qualität der Arbeit. Frauen in Führungspositionen. https://www.destatis.de/DE/Themen/Arbeit/Arbeitsmarkt/Qualitaet-Arbeit/Dimension-1/frauen-fuehrungspositionen.html [19.09.2020]

Statistisches Bundesamt. Qualität der Arbeit. Gender Pay Gap https://www.destatis.de/DE/Themen/Arbeit/Arbeitsmarkt/Qualitaet-Arbeit/Dimension-1/gender-pay-gap.html [19.09.2020]

Wissenschaftliche Dienste des Deutschen Bundestages (2008): Vergewaltigung in der Ehe: Strafrechtliche Beurteilung im europäischen Vergleich. Fachbereich WD 7. Deutscher Bundestag. https://www.bundestag.de/resource/blob/407124/6893b73fe226537fa85e9ccce444dc95/wd-7-307-07-pdf-data.pdf [19.09.2020]

Wolff, Kerstin (2018): Der Kampf der Frauenbewegung um das Frauenwahlrecht. Bundeszentrale für politische Bildung. https://www.bpb.de/geschichte/deutsche-geschichte/frauenwahlrecht/278701/der-kampf-der-frauenbewegung-um-das-frauenwahlrecht [19.09.2020]